Запропоновано прості й ефективні моделі, пристосовані до оперативних розрахунків зон хімічного зараження, зон з нижнім і верхнім концентраційними межами займання. Відзначено, що моделі можливо використовувати під час складання планів з ліквідації аварійних ситуацій. Досліджено вплив різних фізичних факторів (параметрів турбулентного стану атмосфери, кількості речовини, яка випаровується, та швидкості зменшення хімічної речовини внаслідок хімічних перетворень в атмосфері) на характер параметрів небезпечних зон. Показано, що у разі збільшення висот джерела викиду значення приземної концентрації поблизу джерела зменшується, а її максимальне значення буде на великих відстанях за напрямком вітру. Показано, що врахування скінченних розмірів джерела викиду мало впливає на розподіл концентрацій, розрахованих для точкового джерела. Для перевірки адекватності запропонованої моделі проведено польові експериментальні дослідження з метою визначення концентрації хлорпікрину в атмосфері під час його випаровування. За результатами експериментальних досліджень показано, що методичний підхід до розв'язання задачі та розроблена математична модель є обгрунтованими. Наведено приклад використання запропонованої моделі у разі ліквідації аварії з викидом (виливом) метанолу на складі хімічних реагентів. З застосуванням результатів проведених розрахунків і аналізу можливих аварій розроблено рекомендації керівнику з ліквідації наслідків аварії. Запропоновано картки безпеки у разі зберігання та транспортировки небезпечних хімічних речовин.

  Скачати повний текст

Подано нове розв'язання актуальної науково-технічної задачі, що полягає в розкритті механізму і встановленні залежностей часу ефективної дії вибухо-щілинного розвантаження за умов зберігання стійкості порід підошви підтримуваних виробок. Виконано обстеження стану гірничих виробок шахт ДХК "Донвугілля", внаслідок якого встановлено, що у 70% випадків деформації виробок пов'язано з видавлюванням порід підошви. Проведено лабораторні дослідження на моделях з еквівалентних матеріалів механізму локального розвантаження порід підошви і тривалості її ефекту. Розв'язано аналітичну задачу про час формування навколо виробки зони непружних деформацій, за якої реалізуються критичні зміщення контуру виробки. У шахті "Трудівська" ДХК "Донвугілля" проведено експерименти щодо локального розвантаження порід підошви, інструментального спостереження за зміщеннями порід на контурі виробки й у глибині масиву, контролю за процесами тріщиноутворення в зоні розвантаження.

  Скачати повний текст